13 історій наших за океаном: українці вперше розповіли про перееїзд, труднощі та життя в США


Дорогі наші читачі, цей матеріал я вперше вирішила присвятити тим людям, які не є знаменитими, але їх історії не залишать байдужими та, навіть, здивують кожного з вас. А мова зараз іде про звичайних українців, котрі, слідуючи за своєю долею, хтось пізніше, хтось раніше, але перееїхали до Сполучених Штатів Америки та пов'язали своє життя з цією заокеанською країною. Вони розпочали нове життя з абсолютного нуля, та вже сьогодні їм точно є що розповісти!

Анніелісіс Санчес-Відал

Мене звати Анніелісіс, але друзі частіше називають мене просто Аня. Я з Маріуполя. І мені 36. В Нью-Йорку живу вже 16 років. Думаю, що з приводу труднощів вам кожен, хто переїхав колись жити в Америку, розповість практично одне і те ж. У мене особисто найскладнішим періодом був процес адаптації. Пам'ятаю точно, що він тривав півтора року, після чого я відчула себе тут, як риба в воді, і тепер з чистим серцем називаю Америку своїм будинком (посміхається). Вже багато років я працюю в Україно-Американському кредитній спілці SUMA асистентом менеджера. Своїми головними успіхами і досягненнями вважаю сім'ю і роботу, які дуже гармонійно збалансовані, що для американського життя рідкість, оскільки багатьом через щільність робочих графіків доводиться жертвувати своїм, так би мовити, сімейним часом. Можна нескінченно себе розвивати, навіть, маючи постійне місце роботи в банку і будучи мамою і дружиною. Це як раз моя історія. Крім цих занять, я намагаюся ще й робити щось для душі. Тому, іноді виступаю в ролі моделі і, навіть, знялася один раз в кіно (посміхається) .🙂 В Америці мене дуже радують нескінченні можливості самореалізуватися і бути абсолютно всім, ким ти тільки захочеш, і навіть президентом (сміється). А ось дивує те, що при таких можливостях багато взагалі ніяк себе реалізовувати не хочуть. Порада тим, хто бажає приїхати - ПРИЇЖДЖАЙТЕ! У вас все вийде!

Максим Прокопів

Мене звати Максим. Я із Тернополя. І мені 31.

В Чікаго живу уже 7 років.

Майже все свое доросле життя я професійно займаюсь фотозйомкою, і загальний стаж моєї роботи вже аж 12 років.

Найбільші труднощі з якими зіткнувася після того, як прилетів до Америки це, мабуть, був сам переїзд та новий етап у житті, який розпочинався уже тут, на іншому континенті. Потрібно було усе розпочинати з нуля. Це і пошук першої роботи, пошук перших клієнтів для фото, пошук першого житла і, навіть, народження першої дитини (посміхається). Після переїзду до США я дуже хотів, щоб вся моя налагоджена система роботи, котра була в Україні, почала працювати і тут, але, виявилось, що зробити це людині, яка практично нікого не знає в новій країні, не так вже і просто, як здавалося.

Найбільшим успіхом для мене і стала якраз та сама можливість займатися улюбленою справою тут, робити її якісно та професійно. Працюючи із різними парами, сімями, зустрічаючи різноманітні традиції ( українські, американські, польські, хорватські, індуські, мексиканські, африканські,білоруські молдаванські) і, знімаючи у різних місцях, країнах та штатах все це є моїм досвідом, певним чином успіхом, який потребує постійного вдосконалення навиків, нових знань та багаторічної практики у зйомці та обробці.

Америка - країна багатогранна, багатонаціональна із великою кількістю привітних людей довкола. Це країна можливостей для людей, які готові багато працювати,щоб отримати потрібний результат. Це країна яку кожного разу і у кожному навому штаті відкриваєш по новому.

Найголовніша порада для людей котрі мають намір переїхати сюди - це бути готовим до труднощів, завжди якісно робити свою роботу, де б ви і в якій галузі не працювали, а ще завжди мати мрію та цілеспрамовано до неї наближатись (посміхається).

Костянтин Станіславський

Всім привіт! Мене звати Костя. Я з Вінниці. Мені 32. У Нью-Йорку живу вже 2 роки. До моменту переїзду в це місто жив в Балтіморі, штат Вашингтон на протязі 6-ти місяців. Загалом, виходить, що вже два з половиною роки я за океаном (посміхається). В Америку я прилетів без знання мови і, з цього приводу, труднощі у мене були практично з усім, навіть з тим, про що, навіть, ніколи не подумав би. Купити що завгодно, зняти житло або, вже мовчу про роботу з документами і пошук роботи. Великою трудністю і випробуванням для мене стала все-таки еміграція, процес якої зайняв приблизно 1.5-2 року. І так, ще переклад все в рідну валюту... в голові (посміхається). Коли починав перекладати, то мало що взагалі хотілося купувати (сміється). Але найбільшою трудністю можу сміливо назвати те, що ти з нуля починаєш своє життя і, довгий час, не можеш виїжджати за межі Америки, а твої старенькі бабусі просто вже можуть тебе не дочекатися. Це найбільше гнітило. Тут все інше: інша їжа, штрафи - від вигулу собак до стріляної пляшки на пляжі, і я вже мовчу про штрафи на дорозі.На сьогоднішній день я маю власне агентство свят і літаю по всьому світу, включаючи Україну, і організовую святкові мироприємства «під ключ». Вчуся в мовній школі і працюю на радіо. Але постійно беру відгули, так як дуже багато літаю. Моя формула успіху проста - щастя любить тишу.Мені дуже подобається ця країна за її медицину, порядок і безпеку. За ставлення до людей похилого віку і до дітей. Як то кажуть, все для людей і навіть тих, хто не бачить, не чує або пересувається на візку. Тут все дотримуються законів - і це круто!Але, знаєте, можу сказати одне: перед тим, як летіти до Америки жити, три рази подумайте і кілька разів приїжджайте просто погостювати, подивіться штати і тільки тоді ви зможете зрозуміти, ваше це чи не ваше (посміхається).

Світлана Громаковська

Мене звати Лана. Я з Чорткова (Тернопільська область). І мені 31.

В Чікаго живу вже 15 років.

Найбільші труднощі з котрими довелось зіткнутись тут - це було, напевно, незнання англійської мови, яке дійсно, як то кажуть, сковувало руки й ноги.

Коли я приїхала майже дитиною в цю країну 15 років назад, тоді не були так розвинуті соцмережі, роботу ми шукали у газетах та на дошці оголошень в Українському банку. Люди не були такі обізнанні в інтернеті, а без знання англійської мови все, що мені залишалось, то чорна робота. Ви здивуєтесь, але я пропрацювала на прибиранні цілих 5 років, і ні в якому разі не стидаюсь цього, бо це був лишея маленький етап в моєму житті, Потім я працювала нянею, і це вже був мій наступний етап підйому. Далі юридична контора (помічник адвоката).

Труднощів було багато, в цьому житті. Тим не меньше, ми завжди повинні залишатись людьми. Тому, коли мені говорять: та що тобі! Я завжди відповідаю, що я точно вже все попробувала (сміється), рівно те, що доводиться пройти кожному з нас, попавши в чужу країну і, починаючи нове життя.

На даний момент я мама, котра, в першу чергу, ростить майже дворічного синочка, та ніяк не може всидіти на місці (посміхається). Якщо вам хтось скаже, що після народження дитини життя змінюється, та з’являються труднощі, то, я вам скажу: так воно змінюється і стає яскравішим, а натхнення та жага успіху стає ще палкучішими, адже ти Мама, і в тебе є заради кого жити.

На даний момент я займаюсь рекламною діяльністю, співпрацюю з радіо, журналами,адвокатськими конторами та багатьма іншими установами. Життя в Америці дозволяє кожній людині у котрої є бажання здійснювати свої мрі‘ї. Країна вільна для розширення любого бізнесу.

Все що я хочу сказати новачкам котрі можливо в швиткому майбутньому збираються сюди переїхати на ПМЖ... Вивчайте мову, не стидайтесь попросити допомоги у тих, хто тут давно. Ми усі люди і всі колись сюди приїхали вперше!

Олександр Балбус

Мене звати Саша. Я із міста Кременець, що на Тернопільщині, хоча народився у Львові і третину життя прожив у Києві. І мені 32. У Чикаго я живу вже 3 роки.Найбільшими труднощами за цей, ще досить короткий, період в Америці для мене виявилися можливість виходу із зони комфорту, боротьба з самим собою і, в деякій мірі, мова. Коли ти за океаном, здається що у тебе з англійським більш-менш все окей, але, коли потрапляєш в Америку, розумієш що ти майже нуль (посміхається). У Чикаго я веду активний культурно-соціальної спосіб життя. Займаюся медіа бізнесом. У вихідні співаю в ресторані зі своєю групою, також продовжую писати музику і експериментую з IT стартап-проектами. Цікавлюся всім новим і незвіданим, особливо технологіями та розвиваюся в цьому напрямку.Вже на даному етапі, я встиг добре зарекомендувати себе в різних напрямках, і маю повагу і довіру серед багатьох успішних в бізнесі людей. Зробив 2 сольних концерти в Чикаго і Міннеаполісі. Організував ряд успішних заходів та проектів. Придбав нове хобі - став DJ, почав активно грати у великий теніс (посміхається). А ще я став членом академії Grammy, і AES (Audio Engineering Society), композитором каталогу BMI, виступив співпродюсером американського проекту Wild Trey. Ми випустили 4 пісні, перша з яких, вже в релізі. А ще я починаю потихеньку будувати свій бізнес, надихаючись першими успіхами (посміхається). Америка - це країна можливостей. Тут створені всі умови для бізнесу та для роботи за наймом, а також для реалізації планів і мрій. Мені дуже подобається поліетнічність - ти починаєш розуміти культури різних національностей, розвивається кругозір в цьому напрямку. Тут високий рівень безпеки в соціумі, різноманітність передових технологій і сервісів, природа і догляд за навколишнім середовищем, життя за законами і всі умови не порушувати їх. Тим, хто хоче приїхати в США, хочу порадити: вчіть, вдосконалюйте мову, будьте готові до виходу із зони комфорту, чітко визначте штат, де ви хочете починати, адже, як показує практика, там, де починаєш, хочеш чи не хочеш, пускаються коріння. Старайтесь позбутись "СНД-шних" стереотипів і ментальності. Готуйтеся до переїзду "правильно" документально і фінансово. Намагайтеся переїжджати психологічно готовими до кардинальних змін у Вашому житті. Бережіть своє здоров'я, воно стане Вам у пригоді, та й лікуватися тут надзвичайно дорого! Не бійтеся "впасти" - якщо здорові і розумні, завжди "підніметеся"! Але чітко пам'ятаєте - Америка «фільтрує»! Сильні йдуть вперед, слабкі ламаються і здаються... Але це життя і воно прекрасне!!! (посміхається).

Анастасія Зайцева Мене звати Настя. Я з Києва. І мені 25. У Нью-Йорку я живу вже рік.В даний момент працюю телеведучої на Geometria TV. Дуже люблю свою роботу, так як Геометрія - це не медіа діаспори, багато з яких замкнуті на своїй мові і подіях всередині ком'юніті, а повноцінний медіаресурс, що висвітлює багато-культурні події в Нью-Йорку. Ще я вчуся в New York Film Academy на кіноактрису. І, не змінюючи своєї любові до подорожей, освоюю неосяжні простори Сполучених Штатів. Свою літню відпустку провела на Гаваях. Іноді складно повірити, що після 11 години прямого перельоту, ти не покинув країну.Під час першого року життя в країні труднощі переслідують на кожному кроці. В основному, це виражається в звичайних побутових дрібницях - вчишся користуватися чеками, розбираєшся як працює медична система, пристрій для автоматичної оплати платних доріг, факс і голосова пошта, як оплатити штраф за неправильну парковку, як заповнювати податкові форми і навіть, як відправити лист, не відвідуючи поштового відділення. Ще в Нью-Йорку новому іммігранту дуже складно зняти квартиру - вимагають докази оплати податків і чеки з роботи за останні 2 роки. Якщо цього немає, то залишається сподіватися тільки на друзів, які в країні вже давно і можуть виступити гарантом. Також спочатку доводиться працювати набагато більше, ніж ти звик, і працювати над собою, в першу чергу. Звикаєш всюди поспішати - іноді немає часу навіть випити кави вдома, доводиться брати його з собою в машину. Інший раз, фарбуватися прямо в Uber по дорозі куди-небудь або береш з собою в метро пошту, щоб її розсортувати (посміхається). За рік життя тут можу похвалитися роллю в повнометражному фільмі. Зазвичай люди спочатку вчаться на акторів і потім отримують роль, а у мене вийшло навпаки. Я пішла вчитися на актрису після того, як зрозуміла, наскільки сильно відрізняється робота веде від гри в кадрі. В цілому, життя в Америці дуже комфортна. Починаючи від того, як полегшують життя доставки на зразок Амазону і закінчуючи тим, що в цій країні все працює злагоджено. Наприклад, страховки виплачують за зобов'язаннями або, на відміну від України, є Pay Pal. Можна замовити використані книги по копійчаної ціною, в деяких магазинах без питань приймають назад річ протягом року або навіть без чека. Подобається система освіти з повністю індивідуальним підходом. Для іммігрантів тут є навіть безкоштовні курси англійської на цілком гідному рівні. Плюси життя тут я можу перераховувати безкінечно. Саме в Нью-Йорку обожнюю різноманітність культур і кухонь світу. Хоч я і всеїдна, але із задоволенням можу перекусити в веганському кафе. А ще я не перестану радіти вiд Roof-Topпів з запаморочливими панорамними видами. У цьому місті можна черпати натхнення на кожному кроці. Якщо раптом потрібно підзарядитися, завжди приїжджаю під Бруклінський міст на набережну з найкращим видом на даунтаун Манхеттена. У ці моменти чомусь здається, що ти можеш все. Уявіть, що ви в комп'ютерній грі або уві сні. Якщо щось не виходить або не подобається - завжди можна прокинутися або вийти з гри, тобто, повернутися додому. Це здорово допомагає. Як би мені не було часом важко, у мен